Как сообщил нам Генеральный директор ВААИД Олег Назаренко, Ассоциация проделала большую работу по ликвидации схем безпошлинного ввоза автомобилей. В частности, уже принят Закон ликвидирующий льготы при импорте автомобилей в зонах, где действовал спецпатент, а также принят Закон, ликвидирующий льготы СП с иностранными инвестициями при импорте авто.
|
Комментарии О. Ю. Назаренко:
Останнім часом була досить популярною схема імпорту автомобілів методом спеціального торгового патенту
( постанова КМУ № 826 від 8.06.98р.) в зонах Іллічівськ, Миронівка, Луганськ, та інші без сплати належних податків.
Асоціація звернулась з листом до Голови Комітету ВР з питань фінансів і банківської діяльності Альошина (лист№51/1 від 25.08.2001р. І.Сотуленко ) та запропонувала законопроект, який ліквідує вищезгадану лазівку “нелегального “імпорту.
13.12.2001р. Законопроект було прийнято ВР України, хоча в дещо зміненому вигляді (“200 тис.грн.” трансформувались в “1 млн. грн.”; доповнено позиціями, які ліквідують уникнення від сплати податків у інших сферах виробничої і торгівельної діяльності, крім обігу автомобілів тощо). У разі підписання Президентом України (15 днів – на розгляд) Закон України набуде чинність і ще одна схема “безмитного ввозу” буде ліквідована.
20.12.2001р. Верховною Радою України був прийнятий Закон України “Про внесення змін до деяких законів України з метою усунення випадків ухилення окремих підприємств, створених за участю іноземних інвесторів, від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів)”
Закон розділом 3, а саме положеннями про зворотну дію Закону України “Про усунення дискримінації в оподаткуванні суб’єктів підприємницької діяльності, створених з використанням майна та коштів вітчизняного походження” робить неможливим ввезення транспортних засобів без сплати належних податків підприємствами з іноземними інвестиціями типу “Бізон”, “Фіаніт”, “Пульс”, “Контур ПК”, “Інсіб”, “Інтервіндоус”, “МСМ Industrial Technology”.
Противники Закону (лоббісти СП) аппелюють на те, що Ст.. 58 Конституції України закріплено конституційний принцип про те, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи.
Згідно з Рішенням Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) від 9 лютого 1999 року дана норма стосується фізичних осіб і не поширюється на юридичних осіб. Це не означає, що цей конституційний принцип не може поширюватись на закони та інші нормативно-правові акти, які пом’якшують або скасовують відповідальність юридичних осіб. Проте надання зворотної дії в часі таким нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті.
Вони вважають, що аналіз положень Закону України “Про усунення дискримінації в оподаткуванні суб’єктів підприємницької діяльності, створених з використанням майна та коштів вітчизняного походження” дозволяє зробити висновок, що цей акт можна розглядати як акт наступного спеціального законодавства про іноземні інвестиції, який погіршує правове становище іноземних інвесторів. Тобто цю властивість “погіршуючого законодавства” має і запропонована у проекті нова редакція статті 7 цього Закону і таким чином, вони суперечать конституційному принципу про незворотність дії нормативно-правових актів, які обтяжують відповідальність.
В розділі 3 вказаного законопроекту міститься положення про внесення доповнень до ст.. 7 Закону України “Про усунення дискримінації в оподаткуванні суб’єктів підприємницької діяльності, створених з використанням майна та коштів вітчизняного походження”, згідно з яким в випадках імпорту СП дається органам державної влади право не виконувати винесених судами рішень або виконувати їх частково.
Противники Закону вважають, що це положення стоїть у гострому протиріччі з основоположним принципом Конституції України про розподіл державної влади на законодавчу, виконавчу та судову (ст. 6 Конституції України). Який передбачає незалежність гілок влади та систему взаємних стримувань та противаг, а також запропонована редакція ст. 7 вказаного Закону суперечить основним засадам судочинства в Україні, однією з яких є обов’язковість рішень суду (ст.129 Конституції України), а також ч. 5 ст. 124 Конституції України якою передбачено що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов’язковими до виконання на всій території України.
Лоббісти вважають, що аналіз норм цивільного процесуального законодавства України, зокрема ст.ст. 312 та 338 ЦПК України дозволяє зробити висновок, що прийняття нового закону не розглядається як підстава перегляду судових рішень, ухвал та постанов суду, які набрали чинності і таким чином рішення судів не можуть бути скасовані законами України, або проігноровані органами виконавчої влади відповідно до норм будь-якого закону.
Незважаючи на докази “лоббістів СП” є повні підстави сподіватись, що з огляду на Закон “ Про Державний бюджет України” одна з останніх лазівок “безмитного імпорту автомобілів” буде ліквідована.
|