Спочатку треба віддати належне і відверто сказати, що українських виробників автобусів врятував Уряд. Якби не програма "Шкільний автобус", яку запустили за сприяння віце-прем'єрки Юлії Свириденко, 4 роки війни не оставили б від автобусної галузі вже й сліда.
Ось як пояснює ефект цієї програми Заступник голови комітету Верховної Ради України Дмитро Кисилевський:
Програма «Шкільний автобус» - це хороший приклад, коли різні програми спрацювали одночасно. З одного боку політика локалізації сприяла тому, що за державні кошти закуплялися вітчизняні автобуси. А не так, як раніше було, коли купляли російські ПАЗи. З другого боку – це програма співфінансування з державного та місцевих бюджетів. І третє – це здатність українських виробників це все виробити в необхідній кількості завдяки грантам на переробку, кредитам «5-7-9». Це максимально показовий кейс. Замовлення на шкільні автобуси дає можливість виробникам розвиватись - розробляють нові моделі, відновлюються після прильотів, інвестують в нове обладнання.
Велике інтерв'ю про подальші кроки програми "Зроблено в Україні" і планах по залученню інвесторів
Крім того, держава намагається стимулювати попит за рахунок програми компенсації 15% вартості покупцям техніки української локалізації, сюди входять і автобуси, - продовжує Дмитро Кисилевський.
Політика “Зроблено в Україні” зосереджена на програмах підтримки виробників за трьома напрямками:
1) підтримка виробництва через створення попиту на українські товари, 2) стимулювання інвестицій, 3) стимулювання експорту.
Але українські виробники все одно обмежені лише попитом українського ринку, бо вийти на ринки ЄС з власною продукцією зараз не можуть, через певні складності нетарифної політики. Отже вихід може бути в випуску нової продукції. А що це може бути, крім автобусів та тролейбусів?
Варто поглянути на новий сегмент виробництва капсульних або модульних будинків. Ні, це не "битовки" та "будки охоронців", а саме сучасні модульні будинки, які виготовляє Tesla та інші компанії. Такі сучасні комфортні будинки мають безліч переваг:
1. Вони не потребують великих будівельних робіт. Встановлюються за 1 день.
2. Вони вже готові і оснащені меблями та побутовою технікою. Не треба витрачати час на ремонт та комплектування.
3. Можуть легко встановлюватись і змінювати місце. Тобто, створюється ринок таких будинків. І вони з категорії нерухомості переходять в категорію "рухомості". Тобто, створюється ринок вживаних таких будинків.
4. Головна перевага таких капсульних будинків - це сучасний дизайн і невелика вартість. При промисловому виробництві на заводах, для порівняння, в Китаї їх пропонують від $7000-14000. Обіцяє зробити такі будинки недорогими і Ілон Маск, який взагалі задекларував $8000.
А як же виглядає технологія їх виробництва? А вона такаж саме, як і автобусів. Тобто, все починається з каркасу, а далі йже постове облаштування. А це свідчить, що виробляти такі капсульні будинки цілком могли б українські виробники автобусів на власних потужностях.
Потреба в такого роду капсульних будинках була б доволі великою. По-перше, це може бути перше житло для переселенців з зони бойових дій. По-друге, це швидка заміна сегменту стародачної забудови часів СРСР. По-третє, був би попит з боку баз відпочинку та курортів, а також бізнесів з оренди житла.
То ж, чому б автобусовиробникам не почати виробництво таких капсульних домів, які б мали українську локалізацію і створювали робочі місця в Україні.
До речі, масове промислове виробництво таких капсульних домів в Україні сприятиме розвитку і ще однієї галузі - виробництва тралів і автокранів для їх перевезення та встановлення. Крім того, таке виробництво б стимулювало б випуск і побутової техніки українського походження. Отже, спостерігнаємо за цим сегментом. Тим паче, що комплектування будинків і сучасних автобуси високого рівня - це в чомусь споріднена діяльність. такий би крок дав змогу згодом українським виробникам набратися досвіду для виробництва і якісних туристичних автобусів.
Як виглядає виробництво автобусів в Україні
|
