260 броневиков и более 2 тыс. джипов - это много или мало? По оценкам AUTO-Consulting, эта цифра больше, чем за тот же период закупили техники за бюджетные деньги. Если бронированные КрАЗы начали поставлять в войска ближе к концу 2014 года, то с обычными внедорожниками, а особенно с медицинскими авто была просто катастрофа. Еще до Илловайска почти все санитарные УАЗы, которые были у армии, превратились в металлолом. Раненных вывозить с поля боя было практически не чем. И с лета по конец 2014 года поставки такой техники для армии производили только волонтеры.
Сколько той техники навсегда осталось на полях Донбасса? Сотни, если не тысячи. Но именно эти машины спасли сотни жизней наших бойцов.
В интервью "Украинской Правде" активисты группы "Колеса народного тыла" рассказали как они готовят авто для фронта. И надо честно сказать, что эти и им подобные люди тоже совершили подвиг. Публикуем выдержки из статьи "Украинской Правды" и Фото техники, подготовленной для АТО различными волонтерскими группами в 2014-2015 гг.
Усі волонтери називають Олександра "мозковим центром в Англії". Але, почувши такі слова на свою адресу, чоловік тільки більше ніяковіє: "Який там мозковий центр? Так вже трапилось, що я перший почав займатись. Взагалі нас більше 5 людей, кожного разу по-різному. Хтось більше, хтось менше. Це не так важливо. Може, тому що я постійно там, спілкуюсь з усіма, я став "центром". ".
Сам Олександр багато років прожив в Києві, за фахом газовик. Географія його роботи широка: Нігерія, Ангола, Венесуела, Алжир, Дубаї, Японія тощо.
До вибору марки підійшли практично. В Англії "Landrover Discovery" не є машиною суперкласу – зазвичай, їх купують прості люди, цінуючи якісний дизельний двигун, у таку машину може сісти 7 людей, вагою вона сягає двох тон і тягти може стільки ж. Але з часом виникає проблема іржі. Зараз цим автівкам по 18-20 років, люди не хочуть тяганини з техоглядом, ремонт задорогий – тому британці продають їх по 1000-1200 доларів.
Головна принада автівки в тому, що вона пройде скрізь: "Вони як танк, відчуття таке, що проїхати можеш, де схочеш – і так воно і є".
Після перших транспортувань, наступні авто переганяли за допомогою автовоза.
Завдання потребувало витримки. Після роботи о сьомій вечора чоловіки їдуть з авто до парому через Ла-Манш, переправляють через канал, повертаються назад вже о сьомій ранку – і на роботу. Поступово збільшилась кількість авто, які відправляють за один раз: спочатку по 4, потім 5-7.
Частина людей в Британії працює над пошуком авто, інші поширюють інформацію та збирають кошти або допомагають усувати поломки. Хоча часто всі ці функції виконуються одночасно кожним.
Олександр каже, що якби були необмежені гроші, то можна було б купити все, а доти збирають доброчинні пожертви та допомагають самі: "Ми намагаємось взяти те, що тут називається "Value for money" ("Якість за гроші"), тобто машини, які найдешевші і в найкращому стані. По-перше, фінансові обмеження, по-друге, ненадійність нових моделей. Тому, якщо можна купити за ту ж суму 5 авто замість одного, так і робимо".
Щодо очікувань на майбутнє, каже, що зараз думає про наступні 5 машин. А якщо серйозно, то хоче й перемоги, й миру, але – не ганебного : "Якщо мир передбачатиме, що ми будемо колонією Росії, то для мене це не мир, не перемога. Тоді я не зможу повернутись. Дуже складно читати про те, що відбувається, бо я мало можу зробити.
І я вирішив, що замість читати все це, треба брати і робити щось для хлопців. І коли ти кожен день допомагаєш, то знаєш, що свою маленьку частинку вніс. І якщо нас буде таких мільйон, я вважаю, що ми переможемо.
Я думаю, що єдина причина, чому Путін нас не переміг – це не влада, а ми – Денис, Роман, Ви, я, це люди в Канаді, це якісь хлопці в Чернівцях, це всі ми… Плани прості – робити все, що можемо, поки це буде потрібно. І разом – до перемоги".
Ще один волонтер - це Петро. Сам родом з Львівської області, у Великій Британії він вже близько 16 років.
Петро переконаний, що занадто дорогі авто й непотрібні, бо, на жаль, там, куди прямують авто, вони довго не працюють: "Лендровери добрі, бо у них сильна ходова, вдвох можуть навіть танк витягти".
Одну з автівок Петро сам виграв на аукціоні за 500 фунтів, підлагодив, і зчепивши дві машини, повіз на паром. Назад – на велосипеді, але каже, що 60 кілометрів – це недалеко…
Далі авто потрапляють на материк. Тут їх також чекають. У Бельгії допомогає Василь. Коли Василь побачив повідомлення у ФБ, що в українців у Бельгії зламалось авто, довго чекати не став. Поїхав, зустрів хлопців з "Колес", прямо на місці почав лагодити гальма, через які і виникла проблема, перегнав авто до себе, аби згодом передати в Україну.
Наступна зустріч з українцями не забарилась, вже за кілька тижнів подзвонили, сказали про нову партію авто. Під час транспортування Василь познайомився зі співзасновником "Народного тилу" Романом Сініциним та іншими волонтерами, а ще зрозумів, яка нестерпно важка війна:
На стоянці біля волонтерського офісу стоять камуфльовані авто. координують роботу в Україні троє - Сергій Мороховський, разом з Надею Давидовою та Денисом Багненком ."Давно воює, неодноразово повертався, бився, ремонтувався", – ніби про солдата розповідає Сергій, показуючи на одне з найперших відправлених авто.
Денису страшно згадувати, як солдатам було виживати без нормального транспорту: "У прикордонників були величезні БТРи. Після двох-трьох підбитих машин, вирішили взагалі відмовитись від них, не наражатися на небезпеку. Виконувати обов'язки треба, а робити це нема на чому. Відповідно, накази не виконуються або виконуються на 20-30 відсотків".
В АТО переважно важка, неповоротна техніка, а ще УАЗи, яким по 30-40 років, і невідомо, скільки ще протримаються.
На сьогодні "Колеса" з допомогою українців за кордоном направили в АТО 59 машин – джипи, буси, вантажівки, 5 машин Швидкої допомоги. 9 авто – готові до відправки і їдуть на фронт найближчими днями. В роботі знаходяться 15 машин, серед них –2 машини швидкої допомоги.
Нещодавно волонтери отримали 2 швидкі. Юрій, що зараз мешкає в Італії, зголосився допомогти. Сам знайшов машині, посприяв з оформленням. Одним з меценатів також став театр "Чорний квадрат".
Специфіка тюнінгу
Щойно машини прибули з Європи в Україну волонтери вирішують питання з документами, ремонтують, обладнують та за потребою бронюють автівки на СТО. Наразі зголосились вже більше 5 станцій в Києві, кожна спеціалізується на певних типах машин. Щодо коштів – по-різному: хтось навідріз відмовляється, інші беруть якусь плату. Без бронювання на ремонт авто йде додатково 5-7 тисяч гривень.
Часто авто готують під визначене завдання конкретного підрозділу. Якщо для прикордонників, то треба забронювати. Якщо для розвідки – то поменше модифікацій, якщо для зв'язку – особливе оснащення.
З машин прибирають килими, та все, що може завдати шкоди людині у разі пожежі. Навіть зі стелі зайве познімали. Всі авто позбавляються зайвої електроніки, нічого не блимає, не привертає уваги. Знімають всі стандартні бампера і обвіси, ставляться силові трубні, щоб можна було легко витягнути машину в разі такої потреби, а також вони дають змогу проїхати ділянки бездоріжжя з перешкодами типу невеликих дерев, кущів тощо.
Кілька місяців тому до проекту приєднались група хлопців, які стали важливою ланкою в ремонті авто в Україні, бо добре знаються саме на Land Rover-ах.
"Колеса" дещо беруть з автоспорту, наприклад, посилену підвіску – хтозна, з чим доведеться стикнутись… Кожне авто перед відправкою в обов’язковому порядку комплектується додатковими запчастинами, запаскою, домкратом, тросом для буксиру і іншими необхідними аксесуарами для експлуатації автомобіля у важких умовах бездоріжжя.
Над дизайном машин творчо попрацював маляр на одній з СТО, ще й автограф лишив – у вигляді тризуба. Загалом обрали два візерунка, які вже підтвердили свою славу і практичність. "Наші машини вже впізнають", – сміється Денис
Номери ставлять частково, інші катаються на особливих – на кшталт "ПТН ПНХ". Іноді машини зупиняють, але це з цікавості. За їх виглядом не складно зрозуміти, куди вони прямують.
Всі авто, що переправляються для солдатів, набиті гуманітаркою – від матраців до носилок. "Їде машина, чого б не взяти", – кажуть волонтери.
Денис Багненко підкреслює, що волонтери постійно підтримують зв'язок з солдатами, а тому можуть не лише переправити поламані авто з фронту, а й передати додаткові речі. На ремонт поверталось вже більше половини машин.
Загальна вартість "відтюнінгованої" машини пиблизно 4 тисячі доларів США.
Роман показує календарі з автівками "Колес". Гроші з продажів йдуть на ремонт, обладнання, комплектацію машин в рамках проекту КНТ. "Ми всі не автомобілісти, але так вже сталось, що нас ці машини об'єднали.
Більше про проект Колеса Народного Тилу
В статье использованы фото техники, подготовленной различными волонтерскими группами в 2014-2015 гг. |
AUTO-Consulting уже рассказывал, что 
